З усіх горіхів волоські по праву вважаються одними з найбільш корисних. Вони настільки поживні, що невеликої їхньої кількості достатньо, щоб забезпечити всією необхідною енергією дорослу людину! Хоча, звісно, «горіхова дієта» в будь-якому разі нашкодила б організму. Але цей смачнючий продукт по праву є одним із найпоширеніших у кулінарії інгредієнтів.
- До Греції знайомий нам усім волоський горіх не має прямого стосунку. Його батьківщина – Мала та Середня Азія, а як з'явилася його сучасна назва, ніхто точно не знає.
- З точки зору ботаніки волоський горіх – зовсім не горіх, а плід-кістянка.
- У Стародавній Греції ці плоди називали «жолудями богів». Таку назву вони отримали через свої цілющі властивості.
- Їх називають ще «святом для мозку» та «їжею для розуму», та й форма ядра волоського горіха нагадує людський мозок. Тому в античності вважалося, що їх вживання в їжу допомагає розвинути інтелект.
- У Стародавньому Вавилоні волоські горіхи вважалися їжею для знаті, а ось простолюдинам їх їсти заборонялося, щоб вони раптом не порозумнішали.
- Художники епохи Ренесансу використовували олію волоського горіха як основу для створення олійних фарб. В одному з рукописів Леонардо да Вінчі наводяться рецептури таких фарб, які майстер готував власноруч.
- Перші горіхи на Русь привозили ченці з Візантії ще в XII-XIII століттях. Оскільки приїжджали вони з Греції, то за ними так і закріпилася назва волоських. Принаймні, так свідчить одна з теорій про походження цієї назви.
- Деревина волоського горіха належить до цінних порід. Але рубають ці дерева винятково рідко, бо їхні плоди набагато цінніші за саму деревину.
- Завдяки високому вмісту магнію волоські горіхи мають заспокійливу та легку снодійну дію.
- В ядрах волоського горіха є всі речовини, необхідні для життя людини: 30-80% жиру, 10-25% білка та 5-20% вуглеводів.
- Білок, що міститься в них, рівноцінний білку молока та м'яса, але засвоюється набагато легше завдяки високому вмісту лізину.
- Незрілі плоди волоського горіха використовують для приготування вітамінних концентратів, а в домашніх умовах із них варять смачне й корисне варення.
- Максимальну користь від горіха буде отримано лише за тривалого ретельного розжовування. Тільки з повністю розтертого горіхового ядра організм зможе отримати всі корисні речовини.
- Всього 400 грамів волоських горіхів повністю задовольнять добову потребу в їжі для середньостатистичної дорослої людини. Але взагалі більше 100 грамів на день їсти небажано.
- Жителі Середньої Азії впевнені, що дерево волоського горіха ніколи не цвіте. Навіть є приказка з цього приводу: «Помре той, хто побачить квітку горіха». Насправді, звісно, це дерево цвіте, як і будь-які інші.
- Із перепаленої шкаралупи волоських горіхів готують високоякісне активоване вугілля. Хоча частіше його роблять із кокосової шкаралупи.
- Урожай волоського горіха з одного дорослого та здорового дерева може сягати 250-300 кг щорічно.
- Загалом у природі існує 21 різний вид волоського горіха. Але широко поширений лише один із них, і саме його ми всі час від часу їмо.
- Коли ядро перебуває у стадії молочно-воскової стиглості, в одному горіху вагою близько 15 грамів міститься майже 100 міліграмів вітаміну С, що становить подвійну добову норму для дорослої людини. Але в міру дозрівання вміст цього вітаміну в ньому знижується.
- Волоські горішки – це найкращі друзі спортсменів. У них міститься амінокислота аргінін, яка спричиняє розширення кровоносних судин, покращуючи таким чином приплив крові до м'язів.
- Корисні вони і для щитовидної залози. За рахунок високого вмісту йоду регулярне вживання цих горішків стане чудовою профілактикою різних хвороб.
- Вивчення геному горіхів дало змогу встановити, що ці дерева ростуть на схилах Ферганської долини щонайменше 47 мільйонів років. Цей район центрального Тянь-Шаню вважається батьківщиною горіхових дерев.
- Купувати вже очищені волоські горіхи небажано. Після розкриття шкаралупи вони за короткий час втрачають значну частку своїх корисних властивостей.