Миші – повсюдно поширені гризуни, які часом завдають чималої шкоди сільському господарству. Хитрі та живучі, вони здатні існувати в найрізноманітніших умовах – від напівпустель до засніженої тундри. І незважаючи на те, що на мишей полюють тисячі хижаків, завдяки своїй плодючості їхня популяція не скорочується.
- Завдяки вмінню мишей жити пліч-о-пліч із людиною вони поширилися по всіх куточках Землі і за чисельністю залишають далеко позаду більшість інших ссавців.
- Хвіст мишей настільки довгий, що його протяжність становить близько 60% від довжини мишачого тіла. Він вкритий лусочками та рідкісними волосками.
- Сучасні вчені виділяють близько 130 підвидів домашніх мишей.
- Стародавні римляни вважали мишей та щурів тваринами одного виду – останніх просто називали великими мишами.
- Восени миші перебираються з лісів до теплих місць із великим запасом їжі – на склади, овочеві бази або в людські будинки. При цьому дальність таких міграцій може досягати 3-5 км.
- Миші дуже трепетно ставляться до чистоти своїх гнізд – якщо підстилка, що вистилає гніздо, забруднилася або промокла, миша залишає гніздо і починає будівництво нового.
- Миші не можуть довго спати або не спати – за добу у них буває до 15-20 періодів активності, які тривають від 25 хвилин до півтори години.
- Під час бігу вони можуть розвивати швидкість до 13 км/год. Вони також добре деруться по різних поверхнях, стрибають та плавають.
- На добу миші необхідно випивати до 3 мл води, інакше через кілька тижнів днів вона загине від зневоднення.
- Хоча в дикій природі основу мишачого раціону складає насіння, у людських оселях вони із задоволенням їдять будь-що – чи то залишки їжі, чи то мило, свічки, чи то навіть клей.
- За рік миші приносять потомство до 14 разів, причому щоразу на світ з'являється від 3 до 12 мишенят.
- Мишенята народжуються незрячими та позбавленими шерсті. Вони повністю вкриваються хутром тільки через 10 днів, а ще через 4 дні відкривають очі. При цьому вже в 21 день від народження вони стають самостійними та залишають батьківське гніздо.
- Миші-самці для залучення самок видають ультразвукові крики. За своєю складністю ці шлюбні сигнали можна порівняти з пташиним співом.
- Щури та миші – абсолютно різні тварини, до того ж щури часто вбивають і частково поїдають своїх дрібніших побратимів.
- У 19 столітті на острів Гоф в Атлантичному океані випадково завезли мишей. До теперішнього моменту їхня популяція на цій ділянці суші перевищує 700 тисяч особин. Крім того, острівні миші за розмірами втричі перевершують гризунів з материка. Миші острова Гоф групами атакують пташенят альбатросів, чиї розміри в 250 разів перевершують їхні власні, і буквально роздирають їх на частини. Вчені підрахували, що за рік вони знищують понад мільйон пташенят цих рідкісних птахів.
- У природних умовах миші рідко живуть понад півтора року, але в неволі вони часто помирають лише у дво-трирічному віці. Рекордсменом за тривалістю життя серед мишей є лабораторний гризун, який прожив майже 5 років – рекорд було зафіксовано 2005 року.
- Усі миші страждають на далекозорість, але поганий зір гризунів компенсується чудовим слухом – вони здатні вловлювати звуки з частотою до 100 кГц (у людини верхній поріг чутності не перевищує 20 кГц).
