Цікаві факти про Нобелівську премію

Весь світ знає, що таке Нобелівська премія. Вона по праву вважається однією з найпрестижніших нагород, які взагалі може отримати людина, і мало хто був її удостоєний. Втім, у цьому і полягає престижність – якби її роздавали направо і наліво, Нобелівська премія просто знецінилася б. Однак, багато людей, які, безсумнівно, заслуговують на цю нагороду, так її і не отримали. Як, наприклад, знаменитий учений Стівен Хокінг.

1. Її засновник, Альфред Нобель, був винахідником та промисловцем зі Швеції. За своє життя він запатентував 355 винаходів, включно з динамітом.
2. На думку про створення премії Нобеля наштовхнув неправдивий некролог про його нібито смерть, який він прочитав у газеті. Це змусило його задуматися про те, яким його запам'ятає людство. Тоді він заповів усі свої величезні статки покласти в надійний банк, і нагороджувати грошима за заслуги в галузі фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури або суспільства. Родичі Альфреда Нобеля, вважаючи себе обділеними, довго намагалися оскаржити цей заповіт.
3. Комітет, що вручає Нобелівську премію миру, розташовується в Норвегії, а комітети, які відповідають за нагородження за інші заслуги – у Швеції.
4. Церемонія вручення Нобелівської премії завжди проводиться 10 грудня.
5. Ці престижні нагороди вручаються з 1901 року.
6. У середньому щорічно на Нобелівську премію номінується близько 300 осіб, а Фонд Нобеля збирає інформацію про вдесятеро більшу кількість потенційних кандидатів. Однак, самі вони про це не знають, й інформація про це зберігається під грифом «таємно» протягом 50 років.
7. Спочатку Альфред Нобель вніс математику до списку наук, за які присуджується премія, проте пізніше викреслив її, замінивши премією миру. Достовірна причина цього вчинку невідома.
8. Згідно з правилами Фонду, Нобелівська премія може вручатися одній людині лише один раз. Однак, за всю історію було 4 винятки з цього правила.
9. У 30-х роках минулого століття Адольф Гітлер та Беніто Муссоліні, лідери нацистського і фашистського режимів відповідно, були номіновані на Нобелівську премію миру. Обидва вони її не отримали.
10. Близько 43% усіх людей, які отримали Нобелівську премію – американські громадяни.
11. Середній вік Нобелівських лауреатів перевищує 50 років.
12. Наймолодшому лауреату на момент вручення премії було 25 років, а найстарішому – 90.
13. Нобелівська премія миру може бути вручена як людині, так й організації, а ось всі інші – тільки фізичній особі. Міжнародна організація Червоний Хрест, наприклад, тричі була удостоєна Нобелівської премії миру.
14. У своєму заповіті Альфред Нобель окремо просив вручати премію, не зважаючи на національність номінантів. А премію миру він зажадав вручати за внесок в об'єднання націй, знищення рабства та зниження чисельності діючих армій.
15. Двічі в історії Нобелівську премію вручали посмертно. Хоча навіть тричі, але втретє Нобелівський комітет на момент затвердження переможця не знав, що той раптово помер.
16. Коли англійського фізика Поля Дірака 1933 року нагородили Нобелівською премією, він хотів відмовитися від неї, бо ненавидів рекламу. Однак Резерфорд все ж умовив колегу отримати нагороду, оскільки відмова стала б ще більшою рекламою.
17. Кілька разів переможці все-таки відмовлялися прийняти Нобелівську премію з тих чи інших причин.
18. За часів гітлерівської Німеччини німецьким ученим офіційно заборонено було приймати Нобелівську премію. Так без неї залишилися троє німців, двоє хіміків та один лікар.
19. Махатма Ганді 5 разів номінувався на Нобелівську премію миру, але так її й не отримав.
20. 102-й елемент періодичної системи Менделєєва носить ім'я нобелій. Назву він отримав на честь Альфреда Нобеля.
21. Пародійна версія Нобелівської премії, відома, як Шнобелівська, вручається за найбільш непотрібні та незрозумілі винаходи. Однак, один учений, голландський учений радянського походження Андрій Гейм, отримав їх обидві.
22. Альберт Ейнштейн, який отримав Нобелівську премію, віддав усі гроші, що вручаються разом із цією нагородою, своїй колишній дружині, адже і в їхньому шлюбному контракті було обумовлено, що він зобов'язаний вчинити саме так, якщо отримає цю премію.
23. Люди, народжені 21 травня або 28 лютого, отримували Нобелівську премію частіше, ніж усі, хто народився в інші дні – по 7 лауреатів в обох випадках.
24. Розмір фінансової винагороди за Нобелівську премію коливається рік від року, але загалом становить трохи більше мільйона доларів.
25. Загалом переможців може бути не більше 3 осіб щороку, і премія ділиться між усіма ними. Але може статися й так, що переможців не буде зовсім.
26. Німецький фізик Арнольд Зоммерфельд, який відзначився досягненнями у квантовій теорії, електронній теорії, електродинаміці та багатьох інших наукових галузях, з 1917 до 1951 року 84 рази номінувався на Нобелівську премію, але так її і не отримав. Зоммерфельд донині тримає рекорд у цьому показнику. Зате Нобелівськими лауреатами стали семеро його студентів.
27. Серед нобелівських лауреатів близько 20% людей є євреями, або ж мають єврейське коріння.
28. Альфред Нобель у своєму заповіті не вказував на необхідність видавати премію за досягнення в галузі економічних наук. Премію з економіки імені Альфреда Нобеля заснував Банк Швеції тільки 1969 року. Її іноді неофіційно називають «Нобелівською премією з економіки».
29. Найчастіше від моменту відкриття до отримання вченим Нобелівської премії проходить чимало часу. У середньому доводиться чекати 20-30 років.