
Говорячи про алмази, відразу згадується їхня феноменальна твердість. Цей мінерал надзвичайно затребуваний не тільки в ювелірній справі, а й у найрізноманітніших галузях промисловості. Виглядає він, безперечно, дуже красиво, але його основні переваги полягають не в яскравому зовнішньому вигляді, а в міцності та твердості. Саме тому неабияка частка всіх видобутих алмазів йде на промислові потреби.
- Вчені стверджують, що за нормальних умов термін життя алмазів взагалі нічим не обмежений, і вони можуть існувати стільки ж, скільки й сам Всесвіт.
- Поміщений у вакуум алмаз починає дуже повільно перетворюватися на графіт.
- З усіх відомих нам мінералів саме алмаз є найтвердішим.
- Незважаючи на вищевказаний факт, алмази доволі крихкі, й їх можна розбити або розколоти.
- Найдавніші алмазні копальні, відомі нам, були облаштовані близько 3000 років тому на території сучасної Індії.
- Близько 70% усіх алмазів світу видобувається в Африці.
- Як і звичайне кам'яне вугілля, алмази складаються з вуглецю. Але для того, щоб вони сформувалися в надрах Землі, потрібен тривалий вплив жахливого тиску і високих температур.
- На Сатурні та Юпітері йдуть дощі з алмазів. Через особливості хімічного складу атмосфери цих газових гігантів графіт, що утворюється в їхніх верхніх шарах, у міру занурення нижче перетворюється на алмази.
- На потреби ювелірів йде лише близько 20% усіх видобутих на землі алмазів. Решту споживає промисловість.
- Огранений алмаз зазвичай називають діамантом.
- У процесі огранювання ювелірами цей мінерал у середньому втрачає до 40-50% ваги.
- Вага найбільшого прозорого алмазу у світі, відомого під назвою "Зірка Африки", становить 530 карат.
- У сузір'ї Центавра, на відстані близько 50 світлових років від Сонця, є згасла зірка, яка, за припущеннями вчених, являє собою один гігантський алмаз.
- Наука вже давно навчилася створювати штучні алмази, які за своїми властивостями практично не відрізняються від природних. Розрізнити їх може тільки дуже складна експертиза.
- Найрідкіснішим алмазом є блакитний, до цього типу належить лише 0,02% усіх видобутих каменів. Вони формуються на глибинах до 600-700 км і забарвлюються домішкою бору. У рідкісних випадках унаслідок тектонічної активності вони переміщуються ближче до поверхні, де їх іноді й знаходять.