Кішки – істоти надзвичайно розумні й хитрі, і до великих кішок це стосується повною мірою. Рись, наприклад, навмисно буде відводити мисливця від свого житла, а в безвихідній ситуації атакує ворога із засідки. Ці розумні створіння намагаються триматися подалі від людей, але зустрітися з риссю сам на сам у глухому лісі – небезпечна пригода.
- Більшість рисей за своїми розмірами можна порівняти з великими собаками.
- Дорослі рисі-самці можуть важити до 30 кг, при цьому самки рідко бувають важчими за 18 кг.
- За якостями свого хутра рисі перевершують усіх котячих – їхня рудувата шерсть дуже густа і шовковиста.
- Пухнасті лапи дають рисям можливість вільно пересуватися по глибокому і пухкому снігу. Взимку вони вкриваються довгою шерстю, що робить лапи схожими на лижі в плані розподілу ваги, тому на снігу вони перевершують будь-яких інших кішок.
- Під час ходьби рись наступає задніми лапами точно на те місце, де торкалася землі передніми кінцівками, щоб залишати менше слідів.
- Рисі прекрасно переносять холод, тому вони населяють північні регіони земної кулі, недоступні будь-яким іншим кішкам. У скандинавських країнах рисі зустрічаються навіть у Заполяр'ї.
- Вони майстерно деруться по деревах і скелях, крім того, вони відмінні плавці.
- У пошуках їжі рись здатна долати до 30 км на добу.
- Основу раціону цих хижаків складають зайці, але вони також можуть полювати на лисиць, молодих ланей і диких кабанів, а іноді й на домашніх собак.
- Думка про те, що рисі стрибають на свою здобич із дерев, хибна – насправді ці кішки полюють із засідки або підкрадаються до жертви на відстань, достатню для стрімкого стрибка.
- Під час полювання довжина стрибка рисі може сягати 4 метрів. Якщо рись промахнулася, вона переслідує свою здобич максимум 80 метрів, після чого втомлюється і знову шукає відповідне місце для засідки.
- Рисі відчувають незрозумілу неприязнь до лисиць і куниць – цих тварин вони вбивають, навіть коли ситі й не потребують їжі. Рисі також планомірно виганяють лисиць з ділянки, на якій в даний момент полюють.
- Убитого зайця дорослій рисі вистачає на 2-4 дні, козулі – на 3-4 дні, оленя – на півтора тижні.
- Рись майже не боїться людей, тому в голодні роки спокійно заходить у села і навіть міста. На людину може кинутися тільки поранена тварина, загнана в кут. Зоологи стверджують, що немає взагалі жодного задокументованого випадку нападу рисі на людей.
- Рисі мають таке ж право називатися «санітарами лісу», що й вовки – їхньою здобиччю найчастіше стають хворі або слабкі тварини.
- Рисі – одні з хижаків, яких найлегше приручити. Відомо безліч випадків, коли до людей звикали навіть дорослі особини, що потрапили в капкан. Деякі з них переймалися такою любов'ю до своїх господарів, що навіть дозволяли брати себе на руки і водночас оглушливо муркотіли.
- Дружба між двома рисями виражається у вилизуванні шерсті один одного.
- Рисенята з'являються на світ незрячими і глухими, а їхня вага рідко перевищує 300 г. Оченята рисенят починають бачити тільки на 12-й день після народження.
- Рисі нерідко доживають до віку 15-20 років.
- М'ясо рисі за смаком нагадує ніжну телятину, але його не прийнято їсти, як і м'ясо інших м'ясоїдних тварин.
- Хутро рисі завжди користувалося популярністю і коштувало великих грошей – у середині 20 століття за кілька десятиліть ціни на найкращі шкури злетіли з 73 до 1300 доларів за штуку.