Уявіть собі людину, яка живе десятки років без їжі та води. Без обідів, сніданків, перекусів і пляшки мінералки в сумці. Фантастика? Саме так здається з точки зору науки. Але періодично з’являються новини про людей, які нібито обходяться без харчування роками – вони медитують, живуть «на енергії Всесвіту» й ніби доводять: тіло може працювати зовсім інакше, ніж ми звикли думати.
Але що про це говорить наука? Чи дійсно можливо вижити без їжі та води? І де межа між реальністю, езотерикою й небезпечною фантазією?
1. Як довго людина може прожити без води та їжі?
Наукові дані чіткі: без води людина не виживе більше, ніж 3–5 днів, у найкращих умовах – до тижня. Без їжі – значно довше: до 40–70 днів, залежно від запасів жиру в тілі, стану здоров’я та умов навколишнього середовища.
- Вода критично необхідна для роботи мозку, обміну речовин, виведення токсинів. Без неї швидко наступає зневоднення, серцева аритмія, порушення роботи органів.
- Їжа потрібна для енергії – особливо глюкоза для мозку. Але тіло має запаси – спочатку воно використовує глікоген, потім жир, і нарешті починає «їсти» власні м’язи.
У книзі «Голод: історія шести страждань» Тара Паркер-Поуп пише:
«Після 30 днів голоду людина може виглядати живою, але її внутрішні системи вже давно перебувають у режимі аварійного виживання».
Отже, без їжі – можливо. Без води – майже неможливо.
2. Феномени людей, які нібито не їдять роками
У ЗМІ та духовних колах не раз описували людей, які стверджували, що не їдять десятиліттями. Найвідоміший із них – Прахлад Джані, індійський аскет, який начебто прожив без їжі й води більше 70 років.
- У 2010 році його навіть спостерігали індійські лікарі під контролем камери протягом 15 днів, і дійсно не виявили споживання їжі.
- Інший приклад – Джасмухін (австралійка Еллен Грір), яка популяризувала "праноїдне харчування" – життя лише на енергії прани (життєвої сили).
Проте науковці ставляться до цих тверджень надзвичайно скептично.
- У багатьох випадках немає незалежних підтверджень, умови спостереження сумнівні.
- Жодна з таких осіб не витримала стерильного експерименту у довгостроковій перспективі.
Як писав Річард Докінз у книзі «Бог як ілюзія»:
«Незвичне твердження потребує надзвичайних доказів».
3. Що каже медицина про «життя без їжі»?
Медики одностайні: немає жодного задокументованого прикладу людини, яка прожила все життя без їжі та води без тяжких фізіологічних наслідків.
- Деякі практики, як пост або переривчасте голодування, можуть мати користь – покращення чутливості до інсуліну, очищення організму.
- Але повна відмова від їжі на довгі періоди без медичного нагляду – небезпечна і потенційно смертельна.
Професор нейрофізіології Артур Крейг стверджує:
«Мозок – найбільш енергозалежний орган у тілі. Навіть за умов спокою він споживає близько 20% енергії організму».
Без їжі – мозок страждає першим.
4. Чому ж виникає віра у такі явища?
Людей завжди вабило надприродне, особливо ідея про духовну силу, яка долає фізіологію.
- Бажання знайти альтернативу матеріальному світу веде до ідеї про "життя світлом", "праною", "божественною енергією".
- У багатьох випадках – це частина духовного пошуку або навіть релігійної практики.
Але небезпека полягає в тому, що деякі послідовники таких течій буквально перестають їсти, що вже призвело до смерті кількох людей у світі.
Віра – це одне. Але коли вона суперечить біології – наслідки можуть бути трагічними.
5. А як щодо медитації та контролю над тілом?
Це правда: за допомогою медитації та практик усвідомленості люди можуть значно знизити потреби організму, уповільнити пульс, зменшити споживання кисню.
- Йогічні практики в Тибеті, Індії, Японії показали, що психіка впливає на фізіологію більше, ніж ми вважали.
- Але навіть найдосвідченіші практики не обходяться повністю без води чи їжі, хоча можуть їсти значно менше.
Як писав Тіч Нат Хан у книзі «Життя у спокої»:
«Коли ми дихаємо усвідомлено, ми годуємо себе тишею».
Але навіть ця тиша не може замінити реальну їжу на фізичному рівні.
Чи можна жити без їжі й води все життя? – Наукова відповідь: ні. Наш організм створений так, щоб споживати енергію ззовні. Можна жити довго на дуже обмеженому раціоні, практикувати пости, медитувати, змінювати ставлення до їжі – але повна відмова без шкоди здоров’ю на все життя неможлива.
Людське тіло – дивовижне. Але воно має свої межі. І важливо поважати ці межі, не піддаючись магічному мисленню.
