Природа не перестає дивувати своєю красою, і один із найзахопливіших моментів доби – це захід сонця. Багато хто милується яскравими барвами на небосхилі, але мало хто замислюється, чому саме ввечері небо набуває червоного або помаранчевого відтінку. Здавалося б, те саме Сонце світить вдень білим світлом, але під вечір створює ефект справжньої картини. Цей феномен має цілком наукове пояснення, пов’язане з властивостями світла та атмосфери. У статті пояснюємо, як саме утворюються вечірні барви й від чого залежить насиченість кольорів.
Як працює розсіювання світла
Світло, яке надходить від Сонця, насправді є сумішшю усіх видимих кольорів, що разом утворюють білий. Кожна складова має різну довжину хвилі – від коротких синіх до довгих червоних. Атмосфера діє як фільтр, змінюючи шлях та інтенсивність цих хвиль.
Основним процесом, що визначає колір неба, є розсіювання Релея – явище, коли молекули повітря та мікрочастинки розсіюють короткохвильове світло.
- сині та фіолетові хвилі розсіюються сильніше;
- червоні та жовті хвилі проходять через атмосферу майже без змін;
- саме тому вдень небо здається блакитним, адже синє світло розсіюється в усіх напрямках.
Коли Сонце наближається до горизонту, його промені проходять довший шлях крізь атмосферу, що змінює співвідношення кольорів, які досягають нашого зору.
Чому небо червоніє саме ввечері
На заході Сонця промені проходять через товстіший шар атмосфери. За цей час більшість короткохвильових кольорів – синього, блакитного, фіолетового – встигає розсіятися або поглинутися частинками пилу, вологи й аерозолями.
У результаті до спостерігача доходять переважно довгі хвилі – червоні, оранжеві та рожеві. Саме ці відтінки й забарвлюють небо над горизонтом.
Насиченість кольорів залежить від кількох факторів:
- рівня вологості та кількості пилу у повітрі;
- наявності хмар, які можуть відбивати світло;
- висоти розташування Сонця відносно горизонту;
- рівня забруднення атмосфери.
Іноді небо набуває насичено-червоного або навіть пурпурного відтінку – це може свідчити про значну кількість частинок у повітрі, наприклад, після лісових пожеж або виверження вулкану.
Фактори, що впливають на колір заходу
Нижче наведено основні умови, які посилюють червоні відтінки вечірнього неба.
- висока вологість повітря сприяє сильнішому розсіюванню;
- дрібні частинки пилу, піску або диму посилюють ефект поглинання синіх хвиль;
- низьке розташування Сонця призводить до збільшення шляху світла;
- присутність тонких хмар або серпанку розсіює червоне світло горизонтально.
Коли кілька чинників поєднуються одночасно, небо виглядає особливо яскравим та мальовничим.
Цікаві факти про червоне небо
Явище червоного заходу має не лише наукове пояснення, а й культурне та практичне значення.
Ось кілька цікавих моментів, пов’язаних із цим феноменом:
- Метеорологи іноді використовують колір неба для короткочасного прогнозу. Червоний захід може свідчити про чисте повітря на заході, що часто обіцяє ясну погоду наступного дня. У народних прикметах збереглись спостереження, де вечірня червоність асоціюється з гарною погодою.
- Художники й фотографи називають цю частину доби «золотою годиною». Саме в цей час світло має м’який теплий відтінок, створюючи особливо виразну атмосферу для знімків. Саме тому багато мистецьких робіт містять зображення заходу.
- Кольорові відтінки змінюються залежно від регіону. У місцях із сухим кліматом, наприклад у пустелях, небо може набувати глибших кольорів через меншу вологість і велику кількість пилу. Біля моря відтінки бувають м’якшими й світлішими.
- Після виверження вулканів захід стає надзвичайно насиченим. Частинки сірки та попелу, підняті у верхні шари атмосфери, залишаються там довго і сильно впливають на розсіювання світла. Такий ефект може тривати кілька місяців.
- Червоне небо частіше буває у міських умовах. Через наявність великої кількості аерозолів, вихлопних газів та смогу проміння має більший оптичний шлях. Саме тому в мегаполісах захід виглядає барвистішим, ніж у сільській місцевості.
Ці факти додають науковому явищу естетичної й практичної цінності.
Червонувате забарвлення неба на заході – це результат фізичних процесів, що відбуваються під час проходження сонячного світла через атмосферу. Явище розсіювання Релея пояснює, чому короткі хвилі втрачаються, а довгі – досягають очей спостерігача. Усе це створює враження неймовірної картини, яка щоразу виглядає трохи інакше. На інтенсивність кольору впливають природні та техногенні чинники, а також погодні умови. Розуміння механізму не зменшує краси явища, а навпаки – дозволяє глибше оцінити гармонію природи. Наступного разу, спостерігаючи захід, можна не лише милуватись ним, а й усвідомлювати його природу.