
Центральноамериканська країна Гондурас – держава бідна, не надто благополучна і, до того ж, регулярно стрясається різними політичними конфліктами. Рівень злочинності тут, на жаль, високий. Місцеві жителі в Гондурасі, втім, страждають від того, що коїться в їхній країні анітрохи не менше, і добрих людей тут, безсумнівно, значно більше, ніж поганих. Що не скасовує того, що їхати сюди у відпустку – не найкраща ідея.
- Саме в цій країні знаходиться Сан-Педро-Сула, найнебезпечніше місто світу, число вбивств на душу населення в якому вище, ніж деінде.
- У більшості гондураських міст райони поділені на сфери впливу між різними вуличними бандами. Для місцевих жителів це природно, а от у туристів часто виникають проблеми.
- Серед усіх країн Латинської Америки Гондурас вважається найменш безпечною, оминаючи за цим параметром навіть Гватемалу, Сальвадор, Венесуелу та Нікарагуа.
- У перекладі з іспанської мови назва цієї країни означає «глибини».
- Першим європейцем, який відвідав ці краї, був знаменитий мореплавець Христофор Колумб.
- У свій час території сучасного Гондурасу були колонізовані індіанцями майя, які витіснили звідси корінних тубільців. Однак, з невідомої нам причини майя залишили ці місця за багато століть до приходу європейських конкістадорів, які довершили падіння їхньої культури.
- Гондурасська столиця, місто Тегусігальпа, була заснована іспанцями як колоніальне поселення. Її клімат відрізняється м'якістю, оскільки центр міста лежить на висоті близько 1 км над рівнем моря.
- Іноді на Гондурас обрушуються руйнівні урагани, що зароджуються над поверхнею Карибського моря.
- Упродовж кількох століть Гондурас входив до складу Гватемали, яка тоді теж була іспанською колонією.
- Так як густота населення в цій країні невелика, тут повсюдно водяться різноманітні дикі тварини, як небезпечні, так і нешкідливі.
- Згідно зі статистикою, більше половини населення Гондурасу проживає у сільській місцевості.
- Близько 90% гондурасців – метиси змішаного походження.
- Перший у країні державний університет було відкрито 1847 року, а перший приватний – 1978 року.
- Армія у Гондурасі формується на заклик. Служать тут по 2 роки.
- На відміну від багатьох інших країн Латинської Америки, населення Гондурасу дещо менш релігійне в основній своїй масі. При останньому переписі цілих 8% людей відповіли, що не є послідовниками будь-якої релігії.
- Економіка Гондурасу дуже залежить від США, оскільки Штати є основним торговим партнером цієї держави.
- Гондураська валюта називається «лемпіра». Вона була введена ще у 1931 році, і отримала назву на честь індіанського вождя.
- Розташований у Тегусігальпі аеропорт Тонконтін входить до десятки найнебезпечніших у світі. Коротка злітно-посадкова смуга, гори з усіх боків, регулярна хмарність у цьому районі – все це призвело до того, що лише дуже обмежена кількість пілотів має ліцензію, що дозволяє їм здійснювати рейси через цей аеропорт.
- Національним символом цієї країни є червоний папуга Ара.
- Термін «бананова республіка» був вперше застосований саме до Гондурасу. Його використав письменник О. Генрі, який певний час ховався тут від американської влади. До речі, з експорту бананів Гондурас справді зараз посідає 2 місце у світі.
- Одного разу між Гондурасом і сусіднім Сальвадором відбулася війна, що тривала 6 днів, приводом для якої послужив футбольний матч, в якому гондураська збірна програла сальвадорській.
- Щороку протягом більше сотні років між травнем та липнем у гондураському департаменті Йоро очевидці спостерігають, як у небі виникає темна хмара, блищать блискавки, гримить грім, дме сильний вітер, а потім 2-3 години ллє сильний дощ, причому не лише з води, але й з живих риб, піднятих ураганом разом із морською водою.
- Згідно з однією старою легендою, знаменитий пірат Кідд сховав свої скарби на одному з островів біля узбережжя Гондурасу. Ця легенда слугувала основою роману Стівенсона «Острів скарбів».
- Гондураські острови оточені найбільшими у світі живими кораловими рифами.
- Народ гарифуну, який мешкає на території Гондурасу, внесений ЮНЕСКО до списку Всесвітньої нематеріальної спадщини людства. Представники цього народу змогли зберегти свою музику та танці, які не зустрічаються більше ніде у світі.
- На відміну від більшості інших країн світу, шкільна освіта в Гондурасі не є обов'язковою.